апогей

АПОГЕЙ – ПЕРИГЕЙ

Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс).

Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апогей — (розвитку) П. зеніт, вершина, верх, вершок, найвища точка, вінець, кульмінація, зліт, злет, розквіт. Словник синонімів Караванського
  2. апогей — Найвищість, верхів'я, верхівля, гора Словник чужослів Павло Штепа
  3. апогей — -ю, ч. 1》 астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2》 перен. Найвищий ступінь чого-небудь; вершина, розквіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. апогей — АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця, штучного супутника Землі або ракети. Висота апогею ракети-носія нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (з газ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. апогей — апоге́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. апогей — (грец. apogeios віддалений від Землі), -ю, ч. 1. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Найвищий ступінь розвитку, розквіт, найбільше піднесення чогось. Що тут, ув апогеї рабування, у тебе під обладаю твої уседержавні втрати і набутки? (ЧТ:52). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. апогей — ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Словник синонімів української мови
  8. апогей — Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця супутника Землі. Універсальний словник-енциклопедія
  9. апогей — АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. Висота апогею ракети-носія, нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (Рад. Укр., 14.XI 1957, 3). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  10. апогей — апоге́й (від апо... і ...гей) 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно – найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. апогей — Апоге́й, -ге́ю, -ге́єві (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. апогей — рос. апогей (грец. apogelos — віддалений від Землі) — 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно — вершина якогось досягнення, найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт. Eкономічна енциклопедія