аріозо
1. ім., невідм., с. Невелика лірична арія вільної побудови, яка звичайно поєднується з речитативом: аріозо Вертера, майстерно виконане аріозо. 2. присл. Співуче (про характер виконання музичного або вокального твору).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аріозо — аріо́зо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- аріозо — (іт. arioso — наче арія) — 1. Різновид арії — невеликий сольний вокальний номер наспівно-декламаційного характеру. Від арії відрізняється меншим розміром і драматичною насиченістю. Словник-довідник музичних термінів
- аріозо — невідм., с., муз. 1》 Невелика арія, що має наспівно-декламаційний характер. 2》 Концертна п'єса для співака-соліста в стилі оперної арії. 3》 Наспівна інструментальна п'єса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аріозо — АРІО́ЗО, невідм., с., муз. Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер. Для розкриття образів героїв опери “Різдвяна ніч” М. Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- аріозо — аріо́зо (італ arioso) 1. Жанр вокальної музики, проміжний між арією і речитативом. 2. Наспівне виконання. Словник іншомовних слів Мельничука
- аріозо — АРІО́ЗО, невідм., с., муз. Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер. Для розкриття образів героїв опери ["Різдвяна ніч"] Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (Укр. клас. опера, 1957, 180). Словник української мови в 11 томах