1. Літературне слововживання

асиміляційний

АСИМІЛЯЦІЙНИЙ – АСИМІЛЯТИВНИЙ – АСИМІЛЯТОРНИЙ – АСИМІЛЯТОРСЬКИЙ

Асиміляційний. 1. В біології – здатний засвоювати органічні речовини, пов’язаний з цим: асиміляційний апарат, асиміляційний процес, асиміляційна тканина. 2. лінгв. Який призводить до уподібнення одних звуків іншими: асиміляційний вплив наступних голосних.

Асимілятивний. Те саме, що асиміляційний 2: асимілятивні звукові зміни.

Асиміляторний. Те саме, що асиміляційний 1: асиміляторний процес, асиміляторна властивість клітини.

Асиміляторський. Пов’язаний з асиміляторством – насильницьким нав’язуванням пригнобленим національностям мови й культури панівної нації: асиміляторська політика.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асиміляційний — асиміляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. асиміляційний — див. асиміляторський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асиміляційний — АСИМІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до асиміляції. Політика розмивання націй, зокрема української, виснаження до стану, коли втрачалося бажання чинити асиміляційний опір, стала основою діяльності кремлівських геополітиків (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. асиміляційний — Асиміляці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. асиміляційний — АСИМІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до асиміляції (в 2, 3 знач.). При швидкому темпі [мовлення] асиміляційний вплив наступних голосних на "и" (як і "е") попереднього складу є сильніший, дужчий, ніж при повільнішому (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 168). Словник української мови в 11 томах