багрянити

БАГРЯНИТИ – БАГРОВІТИ, БАГРЯНІТИ – БАГРЯНИТИСЯ – БАГРЯНІТИСЯ

Багрянити, перех. Робити щось густо-червоним, багровим. Позирає [Іван] на сонце, що вже схиляється до обрію, багрянить воду дніпровську (А.Шиян); Кров багрянила йому лице (Ю.Смолич).

Багровіти, багряніти, неперех. Ставати багровим, багровішим; виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). Темношкіре її обличчя поволі багровіє (П.Колесник); Все дужче багряніють хмари (А.Шиян); Вже вересень в лункій блакиті тане, вже багряніє мантія садів (Є.Маланюк); Як розтоплений метал, воно [сонце] багровіло й тануло за горизонтом (І.Ле); На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... Багряніє, де не глянь, осені намисто (В.Сосюра).

Багрянитися. Те саме, що багровіти. Вийду світанком: багряниться обрій (Я.Шпорта).

Багрянітися. Виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). За Дніпром багряніються вишні (А.Малишко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багрянити — (робити багряним) багрити, обагряти. Словник синонімів Полюги
  2. багрянити — багряни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. багрянити — -янить, недок., перех. Надавати чому-небудь густо-червоного, багряного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багрянити — БАГРЯНИ́ТИ, и́ть, недок., що. Надавати чому-небудь густо-червоного, багряного кольору. Очі Іванові наливались кров'ю, кров багрянила йому лице, зачервонілася навіть потилиця (Ю. Смолич); * Образно. Одна [сила] – це та, що світ ще вчора багрянила. Словник української мови у 20 томах
  5. багрянити — БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Словник синонімів української мови
  6. багрянити — БАГРЯНИ́ТИ, и́ть, недок., перех. Надавати чому-небудь густо-червоного, багряного кольору. Очі Іванові наливались кров’ю, кров багрянила йому лице, зачервонілася навіть потилиця (Смолич, Мир.., 1958, 8); *Образно. Словник української мови в 11 томах