бай

БАЙ – БЕЙ

Бай, бая, ор. баєм. У колишній Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар. Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це грізного бая (З.Тулуб).

Бей, бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу – титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників; бек. – Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, – йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик). 2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бай — бай 1 вигук незмінювана словникова одиниця бай 2 іменник чоловічого роду, істота багач у Середній Азії іст. Орфографічний словник української мови
  2. бай — I -я, ч., заст. У Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар, лихвар. II бай-бай, невідм., дит., рідко. Спати; спи. || Приспів у дитячих колискових піснях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бай — БАЙ¹, я, ч. Великий землевласник, скотар або лихвар у Середній Азії. Міцна брама з маленькою хвірткою й добрими засувами, вбудована в зовнішню стіну, і високий сірий дувал, що відмежовував двір від сусідів... Словник української мови у 20 томах
  4. бай — виг. Звична форма прощання. Виймаєш із лічильника мідних жучків / долучаєш до списку ще кілька бичків / і невагомий попіл збивши на льоту / бай батьківщино говориш у пустоту (С. Жадан). Ну, все. Побачимось завтра. Бай-бай! Словник сучасного українського сленгу
  5. бай — (тюрк.) багатій, великий землевласник, лихвар у дореволюційних Середній Азії, Казахстані, на Алтаї і почасти Кавказі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бай — БАЙ¹, я, ч. У дореволюційній Середній Азії — багач, великий землевласник або скотар, лихвар. Бай друзів наскликав, Тож випить є потреба (Шпорта, Вибр., 1958, 516). БАЙ², невідм., дат., рідко. Спати; спи; // Приспів у дитячих колискових піснях. Словник української мови в 11 томах
  7. бай — рос. бай (тюрк.) — багатій, великий землевласник, лихвар. Eкономічна енциклопедія
  8. бай — Консольна балка для підтримки даху з великим звисом у нижньому ярусі башти в архітектурі В'єтнаму. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. бай — Бай, бая м. Сказочникъ. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если къ кому пристаютъ съ просьбой разсказывать сказки, то онъ этой поговоркой желаетъ отдѣдаться. Шейк. Словник української мови Грінченка