1. Літературне слововживання

барило

Переважно невелика (рідше – великого розміру) дерев’яна посудина для рідини з двома днищами й опуклими стінками. Сало й пшоно в казаночки складали, Воду в барила з криниць наливали (Я. Щоголів); У нього був кращий у Києві льох, де у величезних, кутих залізом барилах набирали аромату угорські й рейнські вина (З.Тулуб).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барило — (посудина для рідини, переважно дерев'яна) діал. бочівка, (велика) бочка. Словник синонімів Полюги
  2. барило — бари́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. барило — Бочівка, бочечка, (під набіл) д. бербениця; барилка, барильце. Словник синонімів Караванського
  4. барило — -а, с. 1》 Невелика діжка для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами. 2》 розм. Про великий живіт у людини; пузо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. барило — БАРИ́ЛО, а, с. Невелика посудина для рідини (перев. з дерева) з двома днищами й опуклими стінками, стягнутими обручами. А всім вкупі – червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав'яру з Дону, – Всього везе [Марко] (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. барило — бари́ло знев. живіт, черево (ср, ст)||бонцьо, боньо, калтун, пемпек Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. барило — А, с. Живіт. Відростити барило від пива. Словник сучасного українського сленгу
  8. барило — (-а) с.; мол.; жарт. Великий живіт. ПСУМС, 6. Словник жарґонної лексики української мови
  9. барило — див. діжка; лице Словник синонімів Вусика
  10. барило — БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Словник синонімів української мови
  11. барило — Бари́ло, -ла, -лу; -ри́ла, -ри́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. барило — БАРИЛО, а, сер. Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами. А всім вкупі — червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав’яру з Дону, — Всього везе [Марко] (Тарас Шевченко, I... Словник української мови в 11 томах
  13. барило — Барило, -ла с. Боченокъ. Вас. 145. Ном. № 8007. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Шевч. 116. ум. барилко, барилечко, барилочко, барильце. Котл. Ен. IV. 20. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Рудч. Ск. II. 57. ув. бариляка. Словник української мови Грінченка