вживаність слова

В українській мові поряд з давновідомими, питомими словами часто-густо існують їхні синоніми, пізніше запозичені або скальковані з інших мов. Такі синоніми, здебільшого не маючи додаткового семантичного чи стилістичного навантаження, є звичайними лексичними дублетами, або паралелізмами. Хоч використання подібних слів і не є помилкою, однак коли їх вживанню, свідомо або через незнання, послідовно надається перевага, це призводить до збіднення, примітивізації рідної мови, великою мірою позбавляє притаманних їй барв і милозвучності. Ось кілька прикладів таких дублетів: арештувати, арештований (замість заарештувати, заарештований), важний (замість поважний), дарити (замість дарувати), діюче законодавство (замість чинне законодавство), драти, видрати, задраний (замість дерти, видерти, задертий), вечором, ранком, зимою, літом (замість ввечері, вранці, взимку, влітку), кінчитися (замість скінчитися), минулорічний (замість торішній), найшов (замість знайшов), об’ява (замість оголошення), помогти (замість допомогти), пустий (замість порожній), смілий (замість сміливий), спішити (замість поспішати), учбовий (замість навчальний) і под.