1. Літературне слововживання

вимикач

ВИМИКАЧ – ВМИКАЧ

Вимикач, -а, ор. -ем. Пристрій для вмикання і вимикання електричних кіл.

Вмикач, -а. Те саме, що вимикач, але переважно в технічних пристроях.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимикач — вимика́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимикач — [виемиекач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вимикач — -а, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. Аварійний вимикач — вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вимикач — ВИМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання і вимикання електричного струму. – Марія Іванівна натиснула вимикач лампи – і зразу весь кабінет зник у півсутіні (В. Собко); Клацнув вимикач, з сусідньої кімнати ввірвалося світло (А. Словник української мови у 20 томах
  5. вимикач — ВИМИКА́Ч, а́, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. — Марія Іванівна натиснула вимикача лампи — і зразу весь кабінет зник у півсутіні (Собко, Справа.., 1959, 84); Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло (Собко, Серце, 1952, 115). Словник української мови в 11 томах