1. Літературне слововживання

вистрелити

ВИСТРЕЛИТИ – ВИСТРІЛЯТИ

Вистрелити. Зробити постріл; вилетіти з чогось з тріском; викинути стебло, стрілку (про рослини).

Вистріляти. Стріляючи, витратити; пострілами знищити всіх або багатьох: вистріляти всі набої, вистріляти всіх вовків.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистрелити — ви́стрелити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистрелити — див. вистрілювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистрелити — ВИ́СТРЕЛИТИ див. вистрі́лювати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вистрелити — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев. Словник синонімів української мови
  5. вистрелити — Ви́стрелити, -релю, -релиш і ви́стрілити, -рілю, -рілиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вистрелити — ВИ́СТРЕЛИТИ див. вистрі́лювати¹. Словник української мови в 11 томах
  7. вистрелити — Ви́стрелити см. вистрелювати. Словник української мови Грінченка