вірячи

ВІРЯЧИ – ВІРУЮЧИ

Вірячи. Дієприсл. від вірити – бути впевненим, переконаним у чомусь, приймати щось за правду; також віруючи. Коли він підняв голову, не вірячи власним очам, з здивованням скрикнув: – ..Ви що тут робите? (М.Коцюбинський); Левко взяв праворуч па лід і, дивуючись і сам собі не вірячи, погнав коней до панського двору (М.Стельмах).

Віруючи. Дієприсл. від вірувати – бути релігійним, вірити в Бога, рідше – бути впевненим, переконаним у чомусь. В вандрівці жизні я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (І.Франко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірячи — ві́рячи дієприслівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вірячи — Дієприсл. до вірити. Великий тлумачний словник сучасної мови