1. Літературне слововживання

двадцятеро

Тьох, числ. збірн. – Теперечки з унуками і правнуками душ їх з двадцятеро буде (О.Стороженко). Пор. двоє.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двадцятеро — два́дцятеро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. двадцятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до двадцять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двадцятеро — Два́дцятеро, -ро́х, -ро́м, -рома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. двадцятеро — ДВА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до два́дцять. — Ти щаслива і вродлива, будеш жити сімдесят років, будеш мати двадцятеро дітей кучерявих (Н.-Лев., III, 1956, 79); У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Смолич, Мир.., 1958, 57). Словник української мови в 11 томах
  5. двадцятеро — Двадцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. ум. двадцятірко. Словник української мови Грінченка