деревинний
ДЕРЕВИННИЙ – ДЕРЕВНИЙ – ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ – ДЕРЕВ’ЯНИЙ
Деревинний. Який стосується деревини як матеріалу: деревинна целюлоза, деревинні відходи.
Деревний. Який стосується дерева; який добувають з дерева; який живе, водиться, паразитує на (в) дереві. Вж. зі сл.: кора, порода, промисловість, рослина, рослинність, попіл, спирт, сировина, вугілля, паразити, тварини.
Дерев’янистий. Чимсь схожий на дерево (переважно твердістю). Вж. зі сл.: плід, гілка, груша, рослина, стебло.
Дерев’яний. Зроблений з дерева, а також переносно – позбавлений ознак життя, нерухомий: дерев’яний будинок, дерев’яна огорожа, дерев’яна ложка, дерев’яна скульптура. – Він живий? – насилу вимовила дерев’яним язиком (С.Васильченко).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деревинний — дереви́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- деревинний — -а, -е. Прикм. до деревина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- деревинний — ДЕРЕВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до деревина́. Ряд цінних даних ми одержали і щодо рецептури змішування очеретяної целюлози з деревинною для виготовлення різних сортів паперу (Наука.., 5, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах