диз...

ДИЗ...ДИС...

Префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, поділ, втрату; надає поняттю негативного або протилежного змісту. Диз... пишеться перед голосними (дизасоціація, дизосмія), дис... – перед приголосними б, г, к, п, т, ф (дисбаланс, дисгармонія, дискваліфікація, диспропорція, дистрофія, дисфункція).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диз... — ДИЗ..., ДИС... Префікс, що вживається для творення слів зі знач. порушення, відсутності, розладу і т. ін.: дизадапта́ція, дизаритмі́чний, дисбала́нс, диспалаталіза́ція. Словник української мови у 20 томах
  2. диз... — диз..., дис... (грец. δυσ..., лат. dis...) префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, поділ, втрату, позбавлення; надає поняттю, до якого додається, негативного або протилежного змісту. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. диз... — рос. дис... (латин. dis...) — префікс, що означає, ускладнення, утруднення, порушення, розлад, втрату, позбавлення. Надає поняттю, до якого додається, негативного або протилежного змісту (напр., дисбаланс). Eкономічна енциклопедія