до ладу

у знач. присл. Як слід, як належить; злагоджено. – Добре, добре! Тільки коли б часом не принесло Ковінька, бо він не дасть нам поговорить до ладу про наші справи (І.Нечуй-Левицький); Хто вміє стільки коломийок? Хто так прикаже до ладу? І хто так палко, поцілує В уста гуцулку молоду? (О.Олесь); Прощайте, хлопці. Бийтесь до ладу (Л.Костенко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. до ладу — до ла́ду іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця до ладу́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови