жовтити
ЖОВТИТИ – ЖОВТІТИ – ЖОВТІТИСЯ – ЖОВТІШАТИ
Жовтити, -вчу, -втиш, перех. Робити щось жовтим, фарбувати, забарвлювати в жовтий колір.
Жовтіти, неперех. Ставати жовтим, жовтішим; виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте). Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє (О.Афанасьєв-Чужбинський); Заходило сонечко саме, золотило садочок, що жовтіть починає (А.Тесленко); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Т.Шевченко); Сап’янці жовтіли на всю вулицю (І.Нечуй-Левицький); Вгорі крізь листя береста, як золоті цвяшки, жовтіли зорі (В.Винниченко); Жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі (А.Кащенко).
Жовтітися. Виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте).
Жовтішати. Ставати жовтішим. Жовтішали вогні свічок (С.Скляренко).
Значення в інших словниках
- жовтити — жовти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- жовтити — -вчу, -втиш, недок., перех. Робити що-небудь жовтим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовтити — ЖОВТИ́ТИ, вчу́, вти́ш, недок., що. Робити щось жовтим; фарбувати, забарвлювати в жовтий колір. Жовтять яйця на Великдень (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- жовтити — ЖОВТИ́ТИ, вчу́, вти́ш, недок., перех. Робити що-небудь жовтим. Словник української мови в 11 томах
- жовтити — Жовтити, -тю, -тиш гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка