запроваджувати

ЗАПРОВАДЖУВАТИ – ВПРОВАДЖУВАТИ (УПРОВАДЖУВАТИ) – ВТІЛЮВАТИ (УТІЛЮВАТИ)

Запроваджувати, -ую, -уєш, запровадити, -джу, -диш. Переважно вводити щось нове, установлювати, робити звичаєм тощо: запроваджувати (запровадити) роботу в дві зміни, запроваджувати в господарстві машини, запроваджувати в життя.

Впроваджувати (упроваджувати). Переважно вводити щось у дію, в практику тощо: впроваджувати механізоване доїння, впроваджувати посіви високоврожайних кормових культур, впроваджувати замінники кріпильного лісу, впроваджувати економічні реформи.

Втілювати (утілювати), -юю, -юєш, втілити (утілити). Здійснювати ідею, задум, мрію тощо в процесі практичної діяльності (звичайно в конкретних формах і справах); перетворювати в життя; відбивати в собі: втілювати задуми, втілювати ідею в життя. Великий поет, великий письменник неодмінно втілюють у собі, в своїй творчості основні, найглибші риси народного світогляду (М.Рильський); Зімкнуться живі лави, проймуться стремлінням виробити, втілити свою одвічну мрію (В.Еллан).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запроваджувати — див. починати; упроваджувати Словник синонімів Вусика
  2. запроваджувати — -ую, -уєш, недок., запровадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Уводити що-небудь нове; установлювати. || Робити звичаєм. Запроваджувати в життя. 2》 тільки док., розм. Відправити кого-небудь кудись. || Направити, спрямувати. || Покласти. 3》 тільки док., рідко. Повести куди-небудь; відвести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запроваджувати — запрова́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запроваджувати — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
  5. запроваджувати — Запрова́джувати, -ва́джую, -ва́джуєш; запрова́джуй, -джуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запроваджувати — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Уводити що-небудь нове; установлювати. — В Англії і по других краях давно вже такий спосіб запроваджували.. А називається така робота: іригація (Фр. Словник української мови в 11 томах