значення слова

Трапляються випадки, коли мовці надають словам непритаманних або маловластивих їм значень (здебільшого під впливом іншої мови). Ось типові зразки таких помилок, взяті з перекладів: "Низькі хмари сірими баранами нависли над лісом" (треба вівцями); "Хлопець підповз до куща вільшаника" (вільшаник – це зарості вільхи; треба вільшини); "Жевріло вишневе вугілля" (треба жар); "Він узяв жердину і забив її сокирою в землю" (жердини в землю не заб’єш, бо вона дуже довга; треба кілок); "Він через мокру шкіру чобота обмацує пальцями зап’ястя" (зап’ястя на руці, на нозі щиколотка); "хімічне з’єднання (треба сполука); "відрізати клаптик хліба" (треба шматок); "наче бив ковадлом" (б’ють не ковадлом, а молотом по ковадлу); "минули кут депо", "наче тебе хтось мішком прибив з-за кутка", «кутик паперу" (треба ріг, ріжок); "Мчать потужні пароплави" (у пароплавів не така швидкість, щоб характеризувати її цим словом); "тематичний показник", "показник імен" (треба покажчик); "Було, як звичайно, як двадцять років попереду" (треба до того, перед тим); "рухлива група" (треба рухома); "Екскаватор копав фундамент" (треба котлован, яму під фундамент); "У кухні був кран з мушлею" тощо. Подібні помилки є або звичайним недоглядом, незнанням мови, або намаганням авторів, не зважаючи ні на що, висловлюватися якнайоригінальніше.