1. Літературне слововживання

золотити

ЗОЛОТИТИ – ЗОЛОТІТИ

Золотити, -очу, -отиш, позолотити, перех. Покривати золотом або позолотою; надавати чому-небудь золотистого відтінку: золотити хрести на церкві. Кінчилось літо. Вечірнє сонечко гай золотило (Т.Шевченко); Осінь непомітно золотила сади (П.Кочура).

Золотіти, позолотіти, не перех. Набувати золотистого відтінку, ставати золотистим; виділятися золотистим кольором. Місяць схиляється на захід, золотіє, втрачає чітку металевість контурів (З.Тулуб); По грядках мак і квіти, І сонях золотіє (А.Малишко); Золотіють каштани навколо (І.Муратов).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотити — золоти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. золотити — -лочу, -лотиш, недок., перех. 1》 Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою. 2》 Освітлюючи, надавати чому-небудь золотистого кольору, відтінку. 3》 перен. Робити привабливим; прикрашати. Золотити руку кому — давати гроші кому-небудь за певну послугу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. золотити — золоти́ти / позолоти́ти пілю́лю. Зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь прикрість, образу. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство у нас буде трохи відмінне від Львівського (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
  4. золотити — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИ розм., ЗАКРА́ШУВАТИ (ЗАКРАША́ТИ) розм., РОЗКРА́ШУВАТИ розм., ОКРАША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. золотити — Золоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, -ло́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. золотити — ЗОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, недок., перех. 1. Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, —Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); *Образно. Кінчилося літо. Словник української мови в 11 томах
  7. золотити — Золоти́ти, -чу́, -тиш гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410. Словник української мови Грінченка