казна-що
займ. розм. Невідомо що; дурниця. – Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло (Панас Мирний); Дітвора була в казна-що вдягнута – в дідівські важкі шапки, мокрі валянці, але раділа весні, теплу (О.Довженко); Химерний був [Микола]. Говорив казна-що, та й чи можна було брати на віру всю нісенітницю, що він плів (М.Лазорський); Казна на що попереводились (О.Стороженко). Пор. хтозна-що.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казна-що — ка́зна-що́ займенник розм. Орфографічний словник української мови
- казна-що — див. вигадка; наклеп; невідомо; нісенітниця Словник синонімів Вусика
- казна-що — казна-чого, займ. неознач., розм. Невідомо що; дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казна-що — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
- казна-що — Ка́зна-що, ка́зна-чого́, ка́зна з чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- казна-що — КА́ЗНА-ЩО, ка́зна-чого, займ. неознач., розм. Невідомо що; дурниця. — Твій Криштоф — ледачий хлопчисько. Він б’є свого дядька, говорить панночкам казна-що (Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); — Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло — і часу не гай (Мирний, І, 1954, 295). Словник української мови в 11 томах