каменярня
КАМЕНЯРНЯ – КАМ’ЯНИЦЯ
Каменярня, р. мн. -рень. Каменоломня, кар’єр. Брязкаючи важкими кайданами, проходили вулицями міські невільники, повертаючись з портових доків та каменярень (З.Тулуб).
Кам’яниця, -і, ор. -ею. 1. Кам’яна будівля, мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Панас Мирний); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (М.Рильський). 2. бот. Лісова трав’яниста ягідна рослина; костяниця.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каменярня — каменя́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каменярня — <�кам'яний> кар'єр, каменоломня. Словник синонімів Караванського
- каменярня — Каменоломня — stone quarry — *Bruch, Steinbruch — застарілий термін для означення гірничих розробок ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів. Роботи в К. велися частіше відкритим способом, рідше підземним. Гірничий енциклопедичний словник
- каменярня — -і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар'єр, каменоломня. || Підприємство з видобування та обробки каменю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каменярня — I. КАР'Є́Р (місце, де добувають відкритим способом корисні копалини, камінь, пісок, глину тощо), РО́ЗРІЗ, БРА́ЧА діал.; КАМЕНОЛО́МНЯ, КАМЕНЯ́РНЯ (родовище, в якому добувають камінь). Баржами брали з кар'єрів каміння (О. Словник синонімів української мови
- каменярня — Каменя́рня, -ні, -нею; -ня́рні, -ня́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каменярня — КАМЕНЯ́РНЯ, і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар’єр, каменоломня. Погнали [турки] в гори сорок козаків до каменярні, а невільників наче й не поменшало (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215); // Підприємство... Словник української мови в 11 томах