каменярня

КАМЕНЯРНЯ – КАМ’ЯНИЦЯ

Каменярня, р. мн. -рень. Каменоломня, кар’єр. Брязкаючи важкими кайданами, проходили вулицями міські невільники, повертаючись з портових доків та каменярень (З.Тулуб).

Кам’яниця, -і, ор. -ею. 1. Кам’яна будівля, мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Панас Мирний); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (М.Рильський). 2. бот. Лісова трав’яниста ягідна рослина; костяниця.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменярня — каменя́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каменярня — <�кам'яний> кар'єр, каменоломня. Словник синонімів Караванського
  3. каменярня — Каменоломня — stone quarry — *Bruch, Steinbruch — застарілий термін для означення гірничих розробок ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів. Роботи в К. велися частіше відкритим способом, рідше підземним. Гірничий енциклопедичний словник
  4. каменярня — -і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар'єр, каменоломня. || Підприємство з видобування та обробки каменю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каменярня — I. КАР'Є́Р (місце, де добувають відкритим способом корисні копалини, камінь, пісок, глину тощо), РО́ЗРІЗ, БРА́ЧА діал.; КАМЕНОЛО́МНЯ, КАМЕНЯ́РНЯ (родовище, в якому добувають камінь). Баржами брали з кар'єрів каміння (О. Словник синонімів української мови
  6. каменярня — Каменя́рня, -ні, -нею; -ня́рні, -ня́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. каменярня — КАМЕНЯ́РНЯ, і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар’єр, каменоломня. Погнали [турки] в гори сорок козаків до каменярні, а невільників наче й не поменшало (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215); // Підприємство... Словник української мови в 11 томах