кам’яний
КАМ’ЯНИЙ, КАМІННИЙ – КАМ’ЯНИСТИЙ, КАМЕНИСТИЙ
Кам’яний, рідше камінний. Який стосується каменю; який утворився з каменю тощо: кам’яна гора, кам’яна баба, кам’яна сіль, кам’яна будівля, кам’яна доба (епоха).
Кам’янистий, рідше каменистий. На якому або в якому багато каміння: кам’яниста дорога, кам’янистий ґрунт, кам’янистий схил.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кам’яний — Кам’яни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кам’яний — КАМ’ЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ка́мінь 1, 2, 6, 8, 9. Кам’яна брила; // Який утворився з каменю завдяки природним умовам. З одного боку нависла гора кам’яна над хаткою (Вовчок, І, 1955, 288); Кам’яні шпилі Яйли рожевіли на небі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах