канцелінг

У. У мореплавстві – граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт для завантаження, після чого фрахтувальник має право розірвати договір; також акт розриву такого договору.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канцелінг — -у, ч., юр. Крайній строк прибуття зафрахтованого судна для завантаження, після чого в разі неприбуття судна фрахтувальник може розірвати контракт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. канцелінг — (англ. canceling) 1. граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт для завантаження. По закінченні терміну фрахтівник має право розірвати договір. 2. акт розірвання такого договору. Економічний словник
  3. канцелінг — ка́нцелінг (англ. cancelling – розторгнення) крайній строк прибуття зафрахтованого судна для завантаження. Після цього строку в разі неприбуття судка фрахтувальник може розірвати контракт. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. канцелінг — рос. канцелинг і Граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник має право розірвати договір. 2. Розірвання договору фрахту через недотримання строку прибуття зафрахтованого судна. Eкономічна енциклопедія