1. Літературне слововживання

китайка

КИТАЙКА – КИТАЯНКА

Китайка1. Густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю; пізніше – вовняна тканина, яку виробляли в Росії, а також переносно. Йому Дидона підослала.. Сорочку і каптан з китайки (І.Котляревський); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т.Шевченко); Ночі синяя китайка Вкрила щастя смертним злом (Г.Чупринка).

Китайка2. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами; плоди цієї яблуні.

Китаянка. Представниця народу, що становить основне населення Китаю.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китайка — китайка – китаянка Китайка. Первісно – шовкова тканина, що її привозили з Китаю, пізніше – бавовняна тканина, яку виробляли в Російській імперії. Китаянка – представниця корінної нації КНР. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. китайка — кита́йка 1 іменник жіночого роду тканина; виріб із тканини кита́йка 2 іменник жіночого роду яблуня Орфографічний словник української мови
  3. китайка — [киетайка] -йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок (тканина; яблуня) Орфоепічний словник української мови
  4. китайка — I -и, ж. Первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. II -и, ж. 1》 Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами. 2》 збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. китайка — КИТА́ЙКА¹, и, ж. Первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина. Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний (з народної пісні); Йому Дідона підослала .. Словник української мови у 20 томах
  6. китайка — Ботанічний різновид дикої яблуні; плодовий і декоративний кущ; декоративні плоди, маленькі жовті або червоні, використовуються в кондитерській промисловості. Універсальний словник-енциклопедія
  7. китайка — Кита́йка, -ки, -ці; -та́йки, -та́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. китайка — КИТА́ЙКА¹, и, ж. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. китайка — Китайка, -ки ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. ум. китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45. Словник української мови Грінченка