1. Літературне слововживання

колосник

КОЛОСНИК – КОЛОШНИК – КОЛОСНЯК

Колосник, -а. Переважно в множині – чавунні бруски, з яких складається решітка в топках.

Колошник, -а. Верхня частина доменної печі, вагранки разом з отвором, через який засипається руда, паливо, вапняк тощо.

Колосняк, -у. Багаторічна трава з довгим кореневищем і сизим цупким листям.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосник — колосни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колосник — Колосник — fine(grate)-bar — *Rost, Roststab, Roststange — складовий елемент колосникової решітки, яка використовується як опірна площина для палива в топках, а також як робоча (просіююча) поверхня у грохотах колосникових (нерухомих похилих або коливних). Гірничий енциклопедичний словник
  3. колосник — Руштина, рушти Словник чужослів Павло Штепа
  4. колосник — КОЛОСНИ́К див. колосники́. Словник української мови у 20 томах
  5. колосник — КОЛОСНИ́К див. колосники́. Словник української мови в 11 томах