1. Літературне слововживання

ліктор

А. У Стародавньому Римі – особа, яка супроводжувала й охороняла представників вищої адміністрації.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліктор — лі́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліктор — -а, ч. У Стародавньому Римі – особа, що супроводжувала і охороняла представників вищої адміністрації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліктор — ЛІ́КТОР, а, ч., іст. У Стародавньому Римі – особа, що супроводжувала й охороняла представників вищої адміністрації. В Римі свято .. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Т. Шевченко); І ліктори захоплено горлали: “Віват, сенатор з лівої ноги!” (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. ліктор — лі́ктор (лат. lictor) одна з нижчих державних посад у Стародавньому Римі; почесний охоронець вищих службовців (консулів, преторів). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ліктор — Лі́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ліктор — ЛІ́КТОР, а, ч. У Стародавньому Римі — особа, що супроводжувала і охороняла представників вищої адміністрації. В Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Шевч., II, 1953, 271). Словник української мови в 11 томах