мисливство
МИСЛИВСТВО – ПОЛЮВАННЯ
Мисливство. Добування диких звірів і птахів з метою використання їхнього м’яса, хутра тощо; полювання як промисел: жити з мисливства. Брати гомоніли щиро, сердешно.. Згадували свої пригоди хлоп’ячі, своє мисливство й своє рибальство (І.Багряний).
Полювання. Шукання й переслідування диких звірів, птахів і риб з метою вбити чи зловити їх, а також переносно: збиратися на полювання, щасливе полювання, полювання на людей.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мисливство — (здобування зброєю диких звірів, птахів) полювання, лови. Словник синонімів Полюги
- мисливство — мисли́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мисливство — Ловецтво; (полювання) лови, влови, звіроловство. Словник синонімів Караванського
- мисливство — -а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мисливство — МИСЛИ́ВСТВО, а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (В. Словник української мови у 20 томах
- мисливство — Галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м. Універсальний словник-енциклопедія
- мисливство — МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. Словник синонімів української мови
- мисливство — Мисли́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мисливство — МИСЛИ́ВСТВО, а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м’яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Петльов. Словник української мови в 11 томах
- мисливство — Мисливство, -ва с. Охота на звѣрей. Словник української мови Грінченка