1. Літературне слововживання

набагато

НАБАГАТО – НА БАГАТО

Набагато, присл. Значною мірою, дуже; з порівняльним ступенем прикметника і прислівника – значно, багато. [Кравченко:] Виходить, що я хоч і запізнилася набагато, а поговорити було про що (З.Мороз); Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі (З.Тулуб); Набагато простішим було все, що він чув з чужих уст (М.Стельмах); Я просто був молодим, не набагато старшим за них (О.Довженко).

На багато, присл. з прийм. Села наді Пслом задзвонили в усі дзвони, і їх чути стало на багато верст (Ю.Яновський); Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набагато — 1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні “кудись” (як, наприклад, у народній пісні “Десь поїхав мій миленький...”)? Правильно. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. набагато — пр., (н. з нст. сл. краще) багато, значно, куди, далеко, геть то. Словник синонімів Караванського
  3. набагато — присл. 1》 Значною мірою; дуже. 2》 з порівняльним ступенем присл. і прикм. Значно, багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набагато — НАБАГА́ТО, присл. 1. Значною мірою; дуже. [Кравченко:] Виходить, що я хоч і запізнилася набагато, а поговорити було про що (З. Мороз). 2. з порівняльним ступенем присл. і прикм. Значно, багато. Словник української мови у 20 томах
  5. набагато — набага́то прислівник набага́то кра́щий незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. набагато — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  7. набагато — Набага́то (значно), присл.; на бага́то чого, числ. Набага́то кра́щий. На бага́то ро́ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. набагато — НАБАГА́ТО, присл. 1. Значною мірою; дуже. [Кравченко:] Виходить, що я хоч і запізнилася набагато, а поговорити було про що (Мороз, П’єси, 1959, 220). 2. з порівняльним ступенем присл. і прикм. Значно, багато. Словник української мови в 11 томах