1. Літературне слововживання

навколішках

НАВКОЛІШКАХ, НАВКОЛЮШКАХ – НАВКОЛІШКИ, НАВКОЛЮШКИ

Навколішках, розм. навколюшках, присл. На колінах. Вж. зі сл.: стояти, повзати, плазувати, просити. Я спав, здається, навколішках (О.Кобилянська); Нона, впоравшись по господарству, навколішках полізла до своєї постелі (М.Шеремет).

Навколішки, розм. навколюшки, присл. 1. На коліна. Вж. зі сл.: ставати, стати, опускатися, падати, кинутися, становити. Кайдаш став навколішки (І.Нечуй-Левицький); [Микита:] Марусе, серце моє! (Падає перед нею навколішки) Бач, Марусе, я навколішках тебе благаю (М.Кропивницький); Микита звівся навколюшки і притулився до верби (Л.Яновська); Запорожці великим натовпом обступили образ і, постававши навколюшки, уважно слухали, що читав отаман (А.Кащенко). 2. Те саме, що навколішках. Вж. зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (А.Свидницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навколішках — навко́лішках прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навколішках — пр., (як) навколюшках, на колінах, уклякнувши, уклякши. Словник синонімів Караванського
  3. навколішках — розм. навколюшках, присл.На колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навколішках — НАВКО́ЛІШКАХ, розм. НАВКО́ЛЮШКАХ, присл. На колінах. Параскіца стояла навколішках і молилась (М. Коцюбинський); Малий Андрійко лазив навколюшках і вищипував біля стовбурів бур'янець (О. Донченко); [Другий монах:] Ти ж подивися, тут нема могили. Чому ж вона навколішках стоїть (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  5. навколішках — Навко́лішках, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навколішках — НАВКО́ЛІШКАХ, розм. НАВКО́ЛЮШКАХ, присл. На колінах. Параскіца стояла навколішках і молилась (Коцюб., І, 1955, 276); Перед нею [пічкою] навколішках стояла плечиста жінка і підкидала в вогонь дрібні березові дрова (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
  7. навколішках — Навко́лішках нар. На колѣняхъ. Навколішках Галя перед образами стоїть, як дитина, та гіркими плаче. Хата, 14. Словник української мови Грінченка