натомість

1. присл. Замість чого-небудь. З її лиця щез усміх, а натомість на ньому завис якийсь понурий, гнівний вираз (І.Франко); Чернишеві вже вдалося подавити кілька вогневих точок, але натомість оживають інші (О.Гончар); А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість (Л. Костенко). 2. прийм. розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник Б.Грінченка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натомість — нато́мість прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. натомість — Намість, замість того; ЯК СП. зате. Словник синонімів Караванського
  3. натомість — див. замість; знов Словник синонімів Вусика
  4. натомість — [натом'іс'т'] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. натомість — 1》 присл.Замість чого-небудь. 2》 у знач. протиставного спол., розм. Уживається у знач. зате, однак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. натомість — НАТО́МІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. Онися Степанівна одвезла в Богуслав на ярмарок трохи не повний віз мішків з борошном, а натомість привезла додому одну голову сахару та один фунт чаю (І. Словник української мови у 20 томах
  7. натомість — Нато́мість, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. натомість — НАТО́МІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. Онися Степанівна одвезла в Богуслав на ярмарок трохи не повний віз мішків з борошном, а натомість привезла додому одну голову сахару та один фунт чаю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. натомість — Натомість, натомісць, натомісь нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра. Лебед. у. Словник української мови Грінченка