1. Літературне слововживання

нечисленний

НЕЧИСЛЕННИЙ – НЕЗЧИСЛЕННИЙ

Нечисленний. Який складається з невеликої кількості когось, чогось. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.Франко); Тоді зашумів на лункому пероні І рушив вперед нечисленний гурток Солдатських папах, робітничих шапок (М.Бажан).

Незчисленний. Який складається з великої кількості когось або має велику кількість: незліченний. Петрусь узяв гуркати палицею по барканах. Поназбігалась незчисленна сила собак (А.Кримський); Земля., стогнала від тупотіння десятків тисяч коней та галасу незчисленного війська (А.Кащенко); На всьому видноколі бігли незчисленні хвилі з білими гребенями (М.Лазорський); Вони [в’язні] ворушилися, здавалось, незчисленною масою в сизих хмарах тютюнового диму (І.Багряний).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечисленний — нечисленний – незчисленний Нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось. “Нечисленні перехожі ліниво снували по тротуарах” (Іван Франко). Незчисленний – який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. нечисленний — нечисле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нечисленний — [неичиеслен:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. нечисленний — -а, -е. Який складається з невеликої кількості кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нечисленний — НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Малий, невеликий, незначний за кількістю (про сукупність кого-, чого-небудь). У полі – сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І. Словник української мови у 20 томах
  6. нечисленний — МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). — Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть?... Словник синонімів української мови
  7. нечисленний — Нечисле́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нечисленний — НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Який складається з невеликої кількості кого-, чого-небудь. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (Фр., II, 1950, 306); Бердичів захищав один тільки батальйон Таращанського полку, йому допомагали нечисленні загони інших дивізій (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66). Словник української мови в 11 томах