обертальний

ОБЕРТАЛЬНИЙ – ОБЕРТОВИЙ

Обертальний. 1. Який стосується обертання: обертальний рух. 2. Який здійснюється обертанням чогось: обертальне буріння.

Обертовий. 1. Те саме, що обертальний 1: обертовий рух. 2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі тощо: обертовий різець, обертова машина. 3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обертовий щит.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обертальний — оберта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обертальний — -а, -е. 1》 Стос. до обертання. 2》 Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Обертальний момент фіз. — те саме, що момент сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обертальний — ОБЕРТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до обертання. Видиме добове обертання небозводу насправді є відображенням обертального руху земної кулі навколо своєї осі (з наук.-попул. літ.). 2. Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Словник української мови у 20 томах
  4. обертальний — ОБЕРТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до оберта́ння. Видиме добове обертання небозводу насправді є відображенням обертального руху земної кулі навколо своєї осі (Наука.., 4, 1958, 37). 2. Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Словник української мови в 11 томах