обертальний
ОБЕРТАЛЬНИЙ – ОБЕРТОВИЙ
Обертальний. 1. Який стосується обертання: обертальний рух. 2. Який здійснюється обертанням чогось: обертальне буріння.
Обертовий. 1. Те саме, що обертальний 1: обертовий рух. 2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі тощо: обертовий різець, обертова машина. 3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обертовий щит.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обертальний — оберта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- обертальний — -а, -е. 1》 Стос. до обертання. 2》 Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Обертальний момент фіз. — те саме, що момент сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обертальний — ОБЕРТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до обертання. Видиме добове обертання небозводу насправді є відображенням обертального руху земної кулі навколо своєї осі (з наук.-попул. літ.). 2. Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Словник української мови у 20 томах
- обертальний — ОБЕРТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до оберта́ння. Видиме добове обертання небозводу насправді є відображенням обертального руху земної кулі навколо своєї осі (Наука.., 4, 1958, 37). 2. Який здійснюється обертанням чого-небудь. Обертальне буріння. Словник української мови в 11 томах