1. Літературне слововживання

передчасний

ПЕРЕДЧАСНИЙ – ЗАВЧАСНИЙ – ДОЧАСНИЙ

Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше належного, визначеного часу: передчасна втома, передчасна розлука, передчасна сивина, передчасна кончина. – Щось мене знову в тобі турбує, – сказала, хоч треба було тільки подумати, бо ці слова передчасні (Вал. Шевчук). Пох. передчасно.

Завчасний. 1. Те саме, що передчасний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Іваничук). 2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підготовка до школи. Пох. завчасно.

Дочасний. 1. Те саме, що передчасний: дочасна сивина, дочасна смерть. 2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочасне непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" – думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йому щастя, – не довічного, ні – він на те вже не мав надії, – а хоч дочасного (Б.Грінченко); – Правду кажеш, сестро, – кинув гетьман, – народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передчасний — (який з'явився раніше очікуваного) завчасний, дочасний, ранній. Словник синонімів Полюги
  2. передчасний — передча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. передчасний — Завчасний, дочасний, р. передвчасний; (- старість) ранній. Словник синонімів Караванського
  4. передчасний — [пеиреиджчаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. передчасний — -а, -е. Який відбувається, наступає, утворюється і т. ін. раніше належного, визначеного строку, часу. Передчасні зморшки. Передчасна дитина — дитина, що народилася раніше визначеного строку; недоношене немовля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. передчасний — ПЕРЕДЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, настає, утворюється і т. ін. раніше належного, визначеного терміну. Вони реготались, мов діти: вона – тонко і дзвінко, як молода дівчина, він – грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (М. Словник української мови у 20 томах
  7. передчасний — ПЕРЕДЧА́СНИЙ, ЗАВЧА́СНИЙ, ДОЧА́СНИЙ, РА́ННІЙ, ЗАРА́ННІЙ, ЗАШВИДКИ́Й розм. Сніг передчасний розтав, і поля зачорніли з-під снігу (М. Словник синонімів української мови
  8. передчасний — Передча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. передчасний — ПЕРЕДЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, наступає, утворюється і т. ін. раніше належного, визначеного строку, часу. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах