подорожник

I

-а. Придорожна рослина з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітами. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І.Нечуй-Левицький); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник).

II

-а. Той, хто подорожує; подорожанин. Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях, розказують., чудні речі (Лесь Мартович).

III

-а. Невеликий північний птах роду горобиних: сніговий подорожник.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подорожник — подоро́жник 1 іменник чоловічого роду рослина подоро́жник 2 іменник чоловічого роду, істота мандрівник рідко подоро́жник 3 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. подорожник — I -а, ч. Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Сніговий подорожник — невеликий північний птах ряду горобиних. II -а, ч., рідко. Те саме, що подорожанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подорожник — Подоро́жник, -ка (подорожнього) і -ку (рослини); -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подорожник — ПОДОРО́ЖНИК¹, а, ч. Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Словник української мови у 20 томах
  5. подорожник — Поширена на всій земній кулі трав'яниста рослина; бур'ян; листки п. вел. і п. ланцетолистого мають лікувальні властивості. Універсальний словник-енциклопедія
  6. подорожник — I. ПОДОРО́ЖНИК (трав'яниста лікарська рослина), БА́БКА діал., РА́ННИК діал., ПОРІ́ЗНИК діал., ПОРА́ННИК діал., ПРИДОРО́ЖНИК діал. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І. Словник синонімів української мови
  7. подорожник — ПОДОРО́ЖНИК¹, а, ч. (Рlantago L.). Придорожній бур’ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Словник української мови в 11 томах
  8. подорожник — Подоро́жник, -ка м. 1) раст. а) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131. б) Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206. в) Plantago media. Шух. І. 22. г) Polycnemum arvense. Вх. Пч. І. 12. г) Polygonum aviculare. Лв. 100. 2) Дорожныя записки, записки путешествующаго. О. 1861. VIII. 92. Словник української мови Грінченка