полуниці

ПОЛУНИЦІ, ПОЛУНИЦЯ – СУНИЦІ, СУНИЦЯ

Полуниці, -ниць, мн. Переважно городні, культурні ягоди; полуниця – одна ягода, один кущ, рідше – збірне. Уже полуменіли полуниці На грядці, що торік я засадив (М.Рильський); Спілі полуниці найсолодші в липні: Від них руки пахнуть, губенята липнуть (Г.Чубач); Я дві червоні полуниці приніс тобі (В.Сосюра); – Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли в людей і чорного хліба нема? (М.Стельмах).

Суниці, -ниць, мн. Переважно дикі, лісові ягоди; суниця – одна ягода, один кущ, рідше – збірне. – Піду ж я, мамо, назбираю вам суниць (Г.Квітка-Основ’яненко); В траві зоріли достиглі суниці (Є.Гуцало); Навколо цих пеньків літо щороку кораловим намистом розсипає запашну суницю (М.Стельмах).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуниці — ПОЛУНИ́ЦІ див. полуни́ця. Словник української мови у 20 томах