1. Літературне слововживання

потому

ПОТОМУ – ПО ТОМУ

Потому, присл. Потім. Жах стулив усім уста, і білі бороди, немов зів’ялі, упали на груди. Потому зчинився ґвалт (М.Коцюбинський); – По обіді зараз дідуньо казав йому газету читати, потому я бабуні нитки мотала (Леся Українка).

По тому, займ. з прийм. Знайдуть її по тому, що вже сильно ридатиме (Марко Вовчок); Я його в вічі не бачив і не балакав з ним, але по ділах його і по тому, що про його люди говорять, бачу, що це великий чоловік (Б.Лепкий); По тому, як Аня одвернулася й сховала обличчя, Шумаков зрозумів, що вона теж сміється, але не відповідає на його жарт (С.Голованівський); – Ви дарма на Байду говорите таке. – "Я сказав, по тому й бути, дочко "(Д.Бедзик).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потому — пото́му прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. потому — див. потім; скоро Словник синонімів Вусика
  3. потому — присл., розм. 1》 Те саме, що потім 1). 2》 Те саме, що поготів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потому — Потім, далі, відтак, після, опісля, згодом, пізніше Словник чужослів Павло Штепа
  5. потому — ПОТО́МУ, присл. 1. Те саме, що по́тім 1. Ловив [Андрій] вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить. Потому обернувся до жінки, весь сяючий (М. Коцюбинський); І як віковий дуб – довго тримається під напором бурі, .. Словник української мови у 20 томах
  6. потому — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм. Словник синонімів української мови
  7. потому — ПОТО́МУ, присл., розм. 1. Те саме, що по́тім 1. Ловив [Андрій] вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить. Потому обернувся до жінки, весь сяючий (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. потому — Пото́му нар. 1) = потім 1. Я потому піду. Камен. у. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Чуб. V. 153. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна. Чуб. V. 116. 2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому. Конст. у. Словник української мови Грінченка