1. Літературне слововживання

пощо

ПОЩО – ПО ЩО

Пощо, присл. розм. Навіщо, заради чого. І ми обертаємося в пил... Але пощо обертатися в пил з муками, коли можна без?.. (І.Багряний); Чого вертать ? Пощо ? Й для кого? (П.Карманський); Навіть дівчат не кликала, щоб помагали. Пощо? Не треба розніжуватися (Б.Лепкий); Пощо ота за молодістю туга, Пощо ті нарікання і жалі? Все марнота, коли довкруж наруга, Коли немає правди на землі (В.Бровченко).

По що, займ. з прийм. – По що ти йдеш до лісу? – "По гриби ".

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощо — пощо́ прислівник навіщо незмінювана словникова одиниця арх. Орфографічний словник української мови
  2. пощо — див. НАВІЩО. Словник синонімів Караванського
  3. пощо — див. навіщо Словник синонімів Вусика
  4. пощо — присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пощо — ПОЩО́, присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого. – І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Марко Вовчок); – Пощо мені папери? – грайливо одказує Огей (Олесь Досвітній); І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  6. пощо — по́що навіщо (ср, ст): Опісля запитав, коли, як, чому й пощо я народився, і ще раз глянув на мене (Селепко); Не маєте за чим плакати! Пощо дівчині медицина ?! (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пощо — НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Що з тобою? Навіщо ти зодяглася в чорне? (Є. Гуцало); І нащо чоловік живе?... Словник синонімів української мови
  8. пощо — По́що, присл.; по що́ займ. Та й по́що їй тут бу́ти? (Л. Укр.). По що́ ти ходи́в до мі́ста? Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пощо — ПОЩО́, присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого. — І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Вовчок, І, 1955, 225); — Пощо мені папери? — грайливо одказує Огей (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах