припустимо

ПРИПУСТИМО – ПРИПУСТІМО

Припустимо, припустим, присл. 1. Можливо, прийнятно. Чи ж припустимо це? 2. Те саме, що припустімо. Хоч би раз тобі сталося чудо! Подивився б собі, припустимо, чоловік на вулицю, а по ній, погойдуючись, пливуть його воли й на подвір’я поглядають, чи нема там господаря (М.Стельмах); Припустим, що ви одразу не думаєте про якусь відповідальну працю (Ірина Вільде).

Припустімо, припустім, ест. сл. Вживається для вираження ймовірності чогось: припустімо, що ви маєте рацію. – Чого вам треба? – "Ну, припустімо, просто зайшов" (О.Довженко); – Та припустім навіть, що я піду, – що ж з того? (Г.Хоткевич).