підтверджувати

ПІДТВЕРДЖУВАТИ – ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Підтвердження, р. мн. -ень (чого): підтвердження мудрості, підтвердження правильності висновків.

Підтверджувати, -ую, -уєш (що): підтверджувати правильність висновків.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підтверджувати — (знаходити докази для переконливості чогось) підкріплювати, підкріпляти, підпирати. Словник синонімів Полюги
підтверджувати — підтве́рджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
підтверджувати — Потверджувати, стверджувати; (фактом) підпирати; (ділом) ПІДКРПЛЮВАТИ; (істину) засвідчувати, свідчити про; (документом) дк. задокументувати. Словник синонімів Караванського
підтверджувати — -ую, -уєш, недок., підтвердити, -джу, -диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. || Доводити достовірність, істинність чого-небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. || Служити доказом правильності, істинності чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
підтверджувати — хохл. (подтверждать) стверджувати Словник чужослів Павло Штепа
підтверджувати — ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., що і без дод. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. [Орлюк:] Від кого ви дістали завдання? [Грибовський:] Від Шредера. Словник української мови у 20 томах
підтверджувати — ВИЗНАВА́ТИ (вказувати на правильність, правдивість чого-небудь), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, СТВЕ́РДЖУВАТИ, ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПРИЗНАВА́ТИ розм. — Док.: ви́знати, призна́тися, підтве́рдити, потве́рдити, стве́рдити, засві́дчити, призна́ти. Словник синонімів української мови
підтверджувати — ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. [Орлюк:] Від кого ви дістали завдання? [Грибовський:] Від Шредера. Словник української мови в 11 томах