раптово

РАПТОВО – РАПТОМ

Раптово, присл. Несподівано, непередбачено; дуже швидко, миттєво: Дощ згас раптово (О.Гончар); Люба зірвалася з місця раптово (В.Собко); Сльози потекли по Килининому обличчю раптово (Є.Гуцало).

Раптом, присл. Враз, відразу, зненацька; несподівано, непередбачено. Раптом вихор налетів (Леся Українка); Розв’язка наступила раптом (М.Чабанівський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раптово — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм. Словник синонімів української мови
  2. раптово — див. раптом Словник синонімів Вусика
  3. раптово — РАПТО́ВО. Присл. до рапто́вий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (І. Цюпа); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. раптово — рапто́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. раптово — Присл. до раптовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раптово — РАПТО́ВО. Присл. до рапто́вий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Гончар, І, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Собко, Справа.., 1959, 284). Словник української мови в 11 томах
  7. раптово — Рапто́во нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349. Словник української мови Грінченка