сель
Ю, ор. -ем. Бурхливий грязе-кам’яний потік, що виникає в горах під час сильних дощів або танення снігів: з гір зійшов сель. Пох. селевий.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сель — сель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сель — -ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сель — СЕЛЬ, ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід. Особливим видом поводей у горах є селі. Селеві потоки змивають величезні маси ґрунту і гірських порід (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сель — сель, силь (від араб. сейль – бурхливий потік) короткочасні бурхливі паводки на гірських річках з дуже великим вмістом намулу та уламків гірських порід. Словник іншомовних слів Мельничука
- сель — СЕЛЬ, ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід. Особливим видом поводей у горах є селі. Селеві потоки змивають величезні маси грунту і гірських порід (Знання.., 4, 1971, 10). Словник української мови в 11 томах