спів...

Перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чомусь (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; пишеться разом: співавтор, співавторство, співавторський, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співмножник, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, співпраця, співпричетність, співредактор, співробітник, співробітництво, співробітниця, співрозмовник, співучасть. Інших значень ця частина слова не має, отже: замість співпадати, співпасти українською мовою треба збігатися, збігтися; замість співставляти, співставити, співставлений, співставний – зіставляти, зіставити, зіставлення, зіставний (або порівнювати, порівняти тощо).