тотем
А. 1. Тварина, рослина, предмет або явище природи, які в родових групах були об’єктом релігійного шанування (кожен рід носив ім’я свого тотема). 2. Герб племені із зображенням тотема.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тотем — тоте́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тотем — Герб індійський Словник чужослів Павло Штепа
- тотем — тоте́м (алгонкінське, букв. – його рід) 1. Тварина або рослина, що була об’єктом релігійного культу (див. тотемізм) роду або племені як його родоначальник і охоронець. 2. Герб племені з зображенням тотема. Словник іншомовних слів Мельничука
- тотем — ТОТЕ́М, а, ч. У первісних релігіях – тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об'єктом. Словник української мови у 20 томах
- тотем — -а, ч. 1》 У первісних релігіях – тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені та була культовим об'єктом. 2》 Герб племені з зображенням тотема. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тотем — Тварина чи рослина, яку сповідники тотемізму вважають предком і опікуном роду; вшановується у формі розмальованих дерев'яних скульптур; оточений релігійною шаною, на т. поширюється табу. Універсальний словник-енциклопедія
- тотем — ТОТЕ́М, а, ч. У первісних релігіях — тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об’єктом. Словник української мови в 11 томах