1. Літературне слововживання

трасувати

I

-ую, -уєш. 1. Накреслювати трасу дороги, каналу, лінії зв’язку тощо. 2. Лишати видимий (світний або димовий) слід під час польоту (про кулі, снаряди).

II

-ую, -уєш. Виставляти переказний вексель – тратту.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трасувати — трасува́ти 1 дієслово недоконаного і доконаного виду визначати трасу; летіти, залишаючи слід трасува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду переводити гроші Орфографічний словник української мови
  2. трасувати — (шлях) накреслювати (на землі) тичкувати, (- кулю) лишати слід <�хвіст> Словник синонімів Караванського
  3. трасувати — трасува́ти (франц. tracer – проводити, позначати) провішувати, намічати віхами напрям дороги, каналу, лінії зв’язку (траси) за планом або за картою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. трасувати — ТРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що і без дод., спец. Визначати трасу (у 1 знач.). Дуже зручно трасувати за матеріалами аерофотозйомки. Можна також трасувати за стереомоделями місцевості (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. трасувати — I -ую, -уєш, недок. і док. 1》 перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). 2》 неперех. Летіти, залишаючи світний або димний слід (перев. про трасуючі кулі, снаряди). II -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех., фін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трасувати — ТРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). Дуже зручно трасувати за матеріалами аерофотозйомки. Можна також трасувати за стереомоделями місцевості (Інж. геод., 1959, 267). 2. неперех. Словник української мови в 11 томах