тупити
ТУПИТИ – ТУПІТИ – ТУПІШАТИ
Тупити, -плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня (О.Ільченко).
Тупіти, неперех. Ставати тупим, тупішим.
Тупішати. Ставати тупішим.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупити — тупи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тупити — [тупитие] -пл'у, тупиеш, тупл'ат'; нак. -пи, -п'іт' Орфоепічний словник української мови
- тупити — ТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. ту́плять; недок., що. Робити тупим (у 1 знач.). Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить Шкода́ і оливо тупить (Т. Шевченко); Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Словник української мови у 20 томах
- тупити — туплю, тупиш; мн. туплять; недок., перех. Робити тупим (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тупити — Тупи́ти, -плю́, -пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тупити — ТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. ту́плять; недок., перех. Робити тупим (у 1 знач.). Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить Шкода́ і оливо тупить (Шевч., II, 1963, 96); Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Словник української мови в 11 томах
- тупити — Тупи́ти, -плю́, -пиш гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш? Словник української мови Грінченка