ультра

невідм., ч. і ж. розм. Учасники й прихильники найреакційніших, украй правих угруповань фашистського типу.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ультра — У́ЛЬТРА, невідм., ч. і ж. 1. розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів (перев. реакційних); про партію крайнього реакційного напряму. 2. фіз. Те саме, що ультрафіоле́тове промі́ння (див. промі́ння). Словник української мови у 20 томах
  2. ультра — невідм., ч. і ж., розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів; про партію крайнього напряму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ультра — У́ЛЬТРА, невідм., ч. і ж., розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів (перев. реакційних); про партію крайнього реакційного напряму. Словник української мови в 11 томах
  4. ультра — у́льтра іменник чоловічого або жіночого роду, істота людина, яка дотримується крайніх реакційних поглядів; екстреміст розм. Орфографічний словник української мови
  5. ультра — Вкрай консервативні політичні угруповання у Франції: 1. в період реставрації Бурбонів у 1-й полов. XIX ст.; 2. на поч. 60-х XX ст. прагнули утримання франц. панування в Алжирі (ОАС). Універсальний словник-енциклопедія
  6. ультра — у́льтра (франц. ultra – крайній реакціонер, від лат. ultra – зверх, понад) представники крайніх екстремістських політичних течій. Існують ультраправі і ультраліві. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ультра — У́льтра (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)