1. Літературне слововживання

ушкоджувати

УШКОДЖУВАТИ, -ую, -уєш, УШКОДИТИ, -джу, -диш.

1. Завдавати шкоди; ранити, уражати тощо: ушкоджувати (ушкодити) руку, ушкоджувати (ушкодити) очі. 2. Робити непридатним для користування; псувати, ламати: шкідники ушкоджують рослини. Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І.Франко).

Пох.: ушкоджений, ушкодження, ушкоджуватися.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушкоджувати — ушко́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ушкоджувати — Завдавати шкоди, уражати, (рану) РОЗ'ЯТРЮВАТИ, (здоров'я) псувати, підривати, док. УШКОДИТИ, (себе) ІД. ушкодитися, скалічитися, дістати травму Словник синонімів Караванського
  3. ушкоджувати — УШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УШКО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. – Її кінь .. впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе (О. Словник української мови у 20 томах
  4. ушкоджувати — -ую, -уєш, недок., ушкодити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. || Викликати захворювання, надгризати, над'їдати і т. ін. 2》 Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ушкоджувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. ушкоджувати — УШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УШКО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. — Її кінь.. впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе (Коб. Словник української мови в 11 томах