червень
ЧЕРВЕНЬ – ЧЕРВІНЬ
Червень, -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Пох. червневий.
Червінь1, -вені, ж. 1. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп’яного посуду. 2. Яскраво-червоні барви на чомусь. За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень (В.Стус).
Червінь2, -веню, ч. Рум’янець на обличчі. Я бачу неміч, блідий вид і щоки, червінем покриті (Я.Щоголів); Щовечора палав він у пропасниці, блищали очі, на щоках горів хворий червінь (З.Тулуб).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червень — [червеин'] -вн'а, ор. -внеим, м. (ў) -вн'і Орфоепічний словник української мови
- червень — ЧЕ́РВЕНЬ¹, вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш (прислів'я). ЧЕ́РВЕНЬ² див. че́рвінь¹. Словник української мови у 20 томах
- червень — че́рвень 1 іменник чоловічого роду шостий місяць че́рвень 2 іменник жіночого роду червінь — фарба рідко Орфографічний словник української мови
- червень — I -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. II -вня, ч., заст. Червінь (див. червінь I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- червень — Че́рвень, че́рвня, -неві, в че́рвні; че́рвні, -внів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- червень — ЧЕ́РВЕНЬ¹, вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (Коцюб., III, 1956, 133). ЧЕ́РВЕНЬ², вня, ч., заст. Червінь ( див. че́рвінь¹). *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- червень — Червень, -вня м. 1) = червець 1. 2) = червець 2. Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка