щодень

ЩОДЕНЬ – ЩО ДЕНЬ

Щодень, присл. розм. Щодня. Вони., усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись, так їх усі старці і облягли, та їх щодень, щоніч усе й забавляють (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дитино моя, Орисю! Не довго вже тобі дівувати: щодень благаю Господа милосердного, щоб послав тобі вірну дружину (П.Куліш); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (О.Гончар); Сонце щодень теплішало (Р.Іваничук); Щодень міняється колір пилюки, яку здіймає над Глинськом череда,від теплих тонів до понурих (В.Земляк).

Що день, част. з ім. Що день, то неборак, знай, молиться все Богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу (П.Гулак-Артемовський); Споконвіку Прометея Гам орел карає, Що день божий довбе ребра й серце роздирає (Т.Шевченко); – Хоч устілка волочиться, А робити не хочеться! Що день роблю, три дні лежу (пісня).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щодень — ЩОДЕ́НЬ, присл., розм. Те саме, що щодня́. Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля (І. Котляревський); Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (І. Франко); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. щодень — див. безперервно; завжди; часто Словник синонімів Вусика
  3. щодень — ЩОДЕ́НЬ, присл., розм. Те саме, що щодня́. Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля (Котл., І, 1952, 78); Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. щодень — щоде́нь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. щодень — присл., розм. Те саме, що щодня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щодень — Щоде́нь, присл.; але що день я́сний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)