1. Літературне слововживання

інтерпеляція

ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ – ІНТЕРПОЛЯЦІЯ

Інтерпеляція, -ї, ор. -єю. Особливий вид запиту депутата парламенту до уряду: вносити інтерпеляцію, робити інтерпеляцію, відповідати на інтерпеляцію.

Інтерполяція. 1. Текстова вставка пізнішого походження (неавторська), якої не було в оригіналі: робити інтерполяцію. 2. У математиці – знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень: лінійна інтерполяція, застосовувати інтерполяцію.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерпеляція — Інтерпеля́ція... Словник з творів Івана Франка
  2. інтерпеляція — (від лат. interpellatio — переривання) фігура, в якій автор перериває потік мовлення, щоб звернутись до слухача, щось ствердити чи заперечити: Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту (Павло Тичина); Не надивився, ні!... Словник стилістичних термінів
  3. інтерпеляція — рос. интерпелляция (від латин. interpellatio — переривання, порушення) — особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної політики уряду або з певних питань. І. вимагає обов'язкової відповіді. Eкономічна енциклопедія
  4. інтерпеляція — інтерпеля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інтерпеляція — -ї, ж., політ. Звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтерпеляція — інтерпеля́ція (від лат. interpellatio – переривання, порушення) в буржуазних державах особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної політики уряду або з певних питань. І. вимагає обов’язкової відповіді. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інтерпеляція — див. запит депутатський Універсальний словник-енциклопедія
  8. інтерпеляція — Інтерпеля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. інтерпеляція — ІНТЕРПЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., політ. У буржуазних країнах — звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала. Словник української мови в 11 томах