ЄЗЕРСЬКИЙ Милій Вікентійович

ЄЗЕ́РСЬКИЙ Милій Вікентійович

• ЄЗЕРСЬКИЙ Милій Вікентійович

[13(25).Х 1891, м. Ізяслав, тепер Хмельн. обл. — 10.IV 1976, Москва]

- рос. рад. письменник. Брат В. В. Єзерського. Закінчив 1908 гімназію у Вінниці. Учасник громадян. війни. Автор романів про життя поморів, ненців, комі, пермяків: "Північ", "Самоїд" (обидва — 1928), "Чудь білоока" (1929), "Душа Ямала" (1930), "Золота баба" (1931) та ін. Історії Старод. Риму присвятив тетралогію "Влада і народ" (романи "Гракхи", 1936; "Марій і Сулла", 1937; "Тріумвіри", 1939; "Кінець республіки", 1940). Писав і для дітей та юнацтва (повісті "Арістонік", 1937, укр. перекл. — П. Моргаєнка; "Дмитрій Донськой", 1941; "Сила землі", 1956).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Арістонік. К., 1958.

В. П. Мацько.